добра половина

1. n (pl halves)

1) половина

2) спорт. половина гри

3) частина (чогось)

4) семестр, півріччя

5) розм. півстопки віскі

6) юр. сторона (у договорі)

2. adj

1) половинний; що дорівнює половині

2) неповний, частковий, половинчастий

3. adv

1) наполовину, частково; пів-, напів-

2) значною мірою; майже

3) дуже, страшенно, жахливо

4) аж ніяк, зовсім ні

* * *

1) половина

2) семестр, півріччя

3) частина, частка ( одна з двох приблизно рівних)

4) півчарки, півпорції ( віскі)

5) = half-crown; = half-dollar

6) = halfback

7) cпopт. половина гри, тайм; половина поля; рівний рахунок ( гольф)

8) юp. сторона ( у договорі)

9) як компонент складних слів зі значенням ( half-) пів-, напів-, половина, половинний, наполовину

1) половинний; який дорівнює половині

2) неповний, частковий; половинчастий

1) наполовину; напів-; недостатньо; неповністю

2) значною мірою, майже

3) (звич. із запереченням) дуже, жахливо; зовсім, аж ніяк

1. n

1) частина; частка

2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справа

3) том, частина книги; серія

4) звич. pl частина тіла, орган, член

5) роль; значення

6) бік, сторона

7) звич. pl край, місцевість

8) юр. сторона (у процесі)

9) pl здібності

10) група, фракція

11) амер. проділ (у волоссі)

12) муз. партія, голос

13) архт. 1/30 частина модуля

14) грам. форма, частина

2. adv

частково, почасти

3. v

1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати

2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися

3) розлучати (ся), розставатися

4) рознімати, розбороняти

5) розчісувати на проділ (волосся)

6) відрізняти, виділяти

7) платити

8) умирати

9) мор. зриватися з якоря

* * *

1) частина, частка

2) участь ( у роботі); обов'язок, справа; зобов'язання

3) частина ( книги), том; серія

4) pl частина тіла, орган, член

5) роль ( актора); роль, значення

6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)

7) pl край, місцевість

8) pl; icт. здібності

9) cл. проділ у волоссі

10) гpaм. частина, форма

11) тex. деталь, частина

12) мyз. партія, голос

13) apxiт. 1/30 частина модуля

1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися

2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися

3) рознімати

4) розчісувати на проділ ( волосся)

5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)

6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити

7) умирати

8) icт. ділити ( між ким-небудь)

9) мop. зриватися з якоря

{ha:f}
I. 1. половин (к) а
a good HALF, fully a HALF поне половината
more than HALF (of) the time разг. повечето време, почти винаги
to go halves with someone деля на половина по равно с някого
bigger/smaller by HALF с половина по-голям/по-малък
too clever by HALF прекалено хитър
to do things by halves върша нещата наполовина/половинчато/не както трябва
HALF as much на половината
HALF as much again толкова и още половината отгоре
2. семестър, срок, полувреме
3. футб. разг. half-back
4. четвърт литър
5. половин долар
6. билет с 50% намаление
7. юр. страна (в договор, спор)
that was a match and a HALF това беше мач и половина
how the other HALF lives как живеят хората
II. a половин, полу
HALF (a) mile половин миля
HALF conviction незатвърдено убеждение
HALF smile лека усмивка
one can see with HALF an eye съвсем очевидно е
III. 1. наполовина
HALF cooked полусварен
HALF as far на половината път, два пъти по-близо
2. почти, доста, донякъде
HALF dead полумъртъв, полужив, разг. изтощен, капнал
to be HALF inclined to почти съм склонен да
I HALF wish донякъде ми се иска
3. с not означава недостатъчна степен далеч, много
not HALF long enough далеч, недостатъчно дълъг, къс
not HALF sweet enough недостатъчно сладък, разг. съвсем не, никак
not HALF bad много/доста добър
sl. и още как, ама че
he didn't HALF get angry! ама се ядоса! they didn't lick them, not HALF напердашиха ги и още как
me do that, not HALF! аз да направя това? ами, как не! никога!

* * *

{ha:f} n (pl haives {ha:vz}) 1. половин(к)а; a good half, fully a(2) {ha:f} а половин, полу; half (a) mile половин миля; half convictio{3} {ha:f} adv 1. наполовина; half cooked полусварен; half as far на п

* * *

почти; наполовина;

* * *

* * *

half [ha:f] I. n (pl halves [ha:vz]) 1. половина, половинка; one and a \half едно (един) и половина; an hour and a \half (one and a \half hours) час и половина; a good \half (fully a \half) of поне половината от; more than \half (of) the time разг. повечето време; to fold ( cut) in \half ( in halves) сгъвам (разрязвам) на две (наполовина); to go halves with s.o. деля наполовина (поравно) с някого; to cry halves искам своя дял (част); искам да деля наполовина; \half and \half наполовина, наравно; и да, и не; bigger ( smaller) by \half по-голям (по-малък) с половина; много по-голям (по-малък); too clever by \half прекалено хитър; to do things by halves върша нещата наполовина (половинчато, не както трябва); my better \half разг. половинката ми, благоверната ми, жена ми; outward \half, return \half половинка за отиване, половинка за връщане (от билет за отиване и връщане); 2. уч. семестър, срок; сп. полувреме; 3. билет с 50% намаление (напр. детски); 4. страна (в спор, договор и пр.); 5. разг. нещо значително, изключително; it was a party and a \half беше купон и половина; 6. сп. = halfback; II. аdj 1. половин; полу-; \half a mile ( a yard, an hour etc.) половин миля (ярд, час и пр.); one can see with \half an eye очевидно е; \half a loaf is better than no bread човек трябва да се задоволява с каквото му дават; a \half share половин дял; to have \half a mind to решил съм да, мисля да; 2. недостатъчен; a \half conviction непълно (незатвърдено) убеждение; to go off at \half cock провалям се поради недомислие (прибързаност); III. adv 1. наполовина; донякъде; he only \half understands той разбира само донякъде; \half as much наполовина; \half as much again толкова и още половината отгоре; \half dead ( asleep) полумъртъв (полузаспал); \half as far на половината път; два пъти по-близо; she was \half crying, \half laughing тя хем плачеше, хем се смееше; 2. почти; доста; he felt \half dead with tiredness той беше полужив от умора; he isn't \half lucky той е голям късметлия; not \half bad доста добър; 3. грубо за усилване ама че; not \half и още как; ирон. хич, и таз добра; they did not lick them, not \half напердашиха ги и още как, ама че ги напердашиха! me do that, not \half! аз да направя това? и таз добра!

{'betə}
I. 1. по-добър, по-подходящ
2. по-голям
the BETTER part по-голямата част, мнозинството, повечето
for BETTER (or) for worse за добро или за зло. каквото и да се случи
she is no BETTER than she should be тя e жена със съмнително поведение, не е стока
II. adv cравн. cm. от well по-добре (и здравословно), по-хубаво, повече
all the BETTER, so much the BETTER толкова по-добре
to be BETTER off по-охолен/по-заможен/по-богат съм
had/I'd BETTER по-добре/най-разумно би било да
III. 1. one's BETTERs по-възрастните, по-опитните, по-високопоставените
2. to get the BETTER of надхитрявам, надвивам, побеждавам. вземам връх
IV. 1. подобрявам (се) /поправям (се) /възстановявам (се) здравословно
2. надминавам
to BETTER oneself подобрявам си материалното/общественото и пр. положение
V. n човек, който се басира/обзалага (на състезаниня и пр.)

* * *

{'betъ} a сравн. cm. от good 1. по-добър, по-подходящ; 2. по-г(2) adv cравн. cm. от well по-добре (и здравословно); по-ху{3} n 1. o.'s betters по-възрастните, по-опитните, по-високопост{4} v 1. подобрявам (се)/поправям (се)/възстановявам(се) зд{5} {'bеtъ} n човек, който се басира/обзалага (на сьстезаниня

* * *

1 a по-добър; по-здрав;for BETTER or for worse за добро или лошо;for the BETTER part of an hour почти един час;be BETTER than one's word правя повече отколкото съм обещал;one's BETTER half съпруга, половина;get the BETTER of надхитрявам; надвивам, вземам връх над;he is none the BETTER for it това не го ползува никак;go one BETTER отивам още по-далеч;I know BETTER не съм толкова глупав, не можеш да ме излъжеш;think BETTER of вземам друго решение, не помислям вече да;2 adv по-добре; повече;all the BETTER, so much the BETTER толкова по-добре;you hat BETTER go по-добре да отидеш;get BETTER оздравявам, оправям се;3 v поправям, подобрявам;BETTER oneself постъпвам на по-добра работа;better; a сравн. cm. от good 1. по-добър, по-подходящ; 2. по-голям; the better part по-голямата

* * *

* * *

better[´betə] (ср. степен от good, well) I. adj 1. по-добър, по-подходящ; 2. по-голям; the \better part по-голямата част, мнозинство, повече; • the \better sort по-видни хора; the \better classes висшето съсловие, буржоазията; the \better hand предимство, преимущество, превъзходство; o.'s \better half разг. съпруга, жена, невеста, булка, разг., ирон. благоверната; "половинка"; to be \better than o.'s word правя повече, отколкото съм обещал; for \better or worse за добро или за зло (лошо); каквото и да се случи; take for \better or worse женя се, оженвам се, задомявам се, сключвам брак, прен. свивам гнездо; деля радости и скърби; to go one \better отивам още по-далеч; надминавам, по-добър съм; II. adv по-добре (и здравословно); по-хубаво, повече; all the \better (so much the \better) толкова по-добре; none the \better не по-добре, с нищо по-добре; he is none the \better for it на него от това не му е по-леко, това не го ползва (не го топли), това не му върши работа; you'd be all the \better for за вас би било добре (не би било зле); to think \better of 1) променям мнението (решението) си, вземам друго решение; 2) съставям си по-добро мнение за; 3) разубеждавам се, разколебавам се, обезверявам се, променям мнението си; she came on every ride the \better to instruct her pupils тя идваше на всяка езда, за да може по-добре да инструктира учениците си; to think all the \better of имам още по-добро мнение за; to get \better подобрявам се; I know \better знам много добре, не можеш да ме излъжеш, не съм (толкова) глупав; never \better разг. никога по-добре; \better to do parents по-богатите родители; you had ( you'd) (с inf без to)\better по-добре би било да; you'd \better believe разг. можете да бъдете уверен; twice as long and \better повече от два пъти по-дълго; \better late than never по-добре късно, отколкото никога; (харесвам) повече; (предпочитам) пред; I like wine \better than beer предпочитам вино пред бира; III. n: o.'s \betters по-видни, по-високопоставени, по-възрастни хора; a change for the \better промяна за добро; to get the \better of надхитрям, изхитрям, изигравам, измамвам; побеждавам, вземам връх, надвивам; IV. v 1. подобрявам (се), поправям (се); възстановявам се (здравословно); 2. надминавам, изпреварвам; превъзхождам, надраствам; 3.: to \better o.s. постъпвам на по-добра работа; достигам по-високо положение; изучвам (се), школувам, добивам опит. V [´betə] n човек, който се обзалага.

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1) (etw. (A) verstehen) понять, осознать что-л., достигнуть понимания чего-л., взять что-л. в толк (разобраться в чём-л.)

2) (jmdn. (A) verstehen) понимать кого-л., разбираться в чьих-л. словах, осмыслить то, что говорит кто-то

счастье, доля;

ырысы бар счастливый;

карысы бардын ырысы бар погов. у кого есть старик, у того есть и счастье; у кого есть дед, у того и обед;

баласы жоктун ырысы жок погов. у кого нет детей, у того нет счастья;

жакшы санаа (или жакшы ниет) - жарым ырыс погов. благое намерение - (уже) половина счастья;

эрте турган жигиттин ырысы артык погов. у парня, который рано встаёт, счастья больше (чем у других);

ырысың тоодон чоң экен тебе везёт (букв. счастье твоё больше горы);

ырысына на его счастье;

кабылан Манас көкжалдын ырысына табылган, атын Кумайык кыран коюптур фольк. (собака) нашлась на счастье леопарда Манаса, кличку ей дали "Хваткий Кумайык";

ырыс күткөн адам счастливый и богатый человек;

ырыс-кешиктүү той богатый пир;

ырыс кешиги жок (о человеке) обездоленный;

ырысын кес- или ырысын кырк- принести кому-л. несчастье, воспрепятствовать чьему-л. счастью;

ырысыңды кескендей болбоюн я не хочу препятствовать твоему счастью;

калп ырыс кесет погов. ложь к добру не ведёт; ложь препятствует счастью;

ырысың бүт кыркылып, тилегиңе жетпегин! стих. чтоб тебе не видать счастья и не достигнуть желаемого!;

эки дос эми кас болуп, кыркышмак болду ырысын фольк. два друга теперь, став врагами, решили пакостить друг другу;

ырысы каткан или ырысы кесилген обездоленный, несчастный;

ырыс кести или ырыс кесер препятствующий счастью; приносящий несчастье другим;

ырыс кесер капыр зловредный поганец;

ырысың каткыр! чтоб тебе не видать добра! (говорят гл. обр. старики молодёжи);

ырысын өзү тепкен он сам оттолкнул своё счастье; он сам виноват;

ырысыңды жебе не выкручивайся; не ври;

ырысыңды жебей, жөн жүр не будь пакостником, веди себя скромно;

ырысыңды жегир, кудайды карап калп айтсаң боло! бессовестный ты, говорил бы по-божески, без вранья!;

ырысы кардына чыккан ирон. ему бы только брюшко (у него ничего, кроме брюшка, нет, да ему и не нужно);

ырысы, күлкүсүнө чыккан ему бы только смеяться;

кайсы ырысыңа жатасың? от какого это счастья ты валяешься-то (бездельничая) ?

ырысына чыч- груб. гадить, делать гадости кому-л.;

ырысы тайкы см. тайкы.

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

1. tr 1) правя, извършвам, върша; 2) произвеждам, създавам, образувам; 3) изработвам, фабрикувам; 4) вмествам, съдържам; 5) предизвиквам, причинявам; 6) създавам (концепция, поема и др.); 7) раздвижвам, упражнявам (мускули, пръсти и др.); 8) (и като prnl) приготвям, подготвям (ядене, куфар и др.); 9) привиквам, карам да свикне (и като prnl: hacerse a todo свиквам с всичко); 10) обучавам птици за лов; 11) подстригвам, подрязвам (и prnl); 12) hacer + sust означава действие, образувано от корена на съществителното; hacer estimación = estimar; hacer burla = burlarse; 13) hacer + sust правя на + значението на съществителното; hacer pedazos правя на парчета; 14) правя знак, жест; 15) hacer + el, la, lo + sust представям, изпълнявам ролята на; hacer el rey изпълнявам ролята на краля (като intr + предл. de; hacer de maestro в ролята на учител); 16) театр. изпълнявам театрална (филмова) роля; 17) мат. съставям, правя, давам (като резултат); dos y dos hacen cuatro две и две прави четири; 18) заставям, карам някого; le hizo venir накара го да дойде; 19) hacer del cuerpo (una necesidad, una diligencia) разг. ходя по голяма (малка) нужда; 20) постигам, печеля; hacer dinero правя, печеля пари; 21) освобождавам, остъпвам, правя място; hacer caso обръщам внимание, съобразявам се; hacer tiempo (hora) изчаквам удобно време (час); hacer por hacer правя нещо, колкото да се намирам на работа; hacer memoria напомням; hacer conocer известявам, съобщавам; hacer mío приемам (убеждения, мнение); hacer carne въплъщавам, превръщам на дело; hacer alto задържам се, установявам се; estar por hacer предстои ми да направя нещо; hacer cara възразявам, противя се; hacer falta не достига, липсва; hacer boca закусвам; hacer la vista gorda правя се, че не виждам, че не забелязвам; hacer alarde хваля се; hacer su agosto използвам случая, възползвам се; hacer la rosca del galgo прен. отивам, за да не се върна; hacer raya превъзхождам, надвишавам, надминавам; màs hace el que quiere que el que puede да искаш, значи да можеш; 2. intr 1) действам, постъпвам, процедирам; creo que hace bien смятам, че постъпва добре; 2) подхождам; eso no hace al caso това не е уместно, не подхожда (не се отнася за) на случая; 3) съответствам, ставам, пасвам; llave que hace a ambas cerraduras ключ, който става на двете ключалки; 4) hacer + por (para) + inf внимавам да + значението на глагола в инфинитив; hacer por venir гледам, внимавам да дойде; hacer para sí внимавам, грижа се за себе си; 5) преструвам се на нещо (често с adv como); 6) мор. добивам (петрол, въглища и т. н.); 7) impers (за време, природни явления); hace frío студено е; hace calor топло е; hace buen (mal) tiempo хубаво (лошо) време е; hace niebla мъгливо е; hace viento духа вятър; hace sol слънчево е; 8) impers (за време) hace dos semanas преди две седмици; hace tiempo преди време, отдавна; 3. prnl 1) преструвам се, представям се за това, което не съм; hacer el tonto правя се на глупак; 2) израствам, увеличавам се; hacer los sembrados израстват посевите; 3) превръщам се, ставам на: hacer vinagre el vino вкиселявам се ( за вино), ставам на оцет; 4) ставам; hacer famoso ставам известен, знаменит; їqué se hizo de tantas promesas? какво стана (какво излезе) от толкова обещания?; se hace tarde става късно; свечерява се; 5) приучвам се, приспособявам се, привиквам; hacerse al frío привиквам на студ; 6) (con) обзавеждам се, снабдявам се с нещо; hacerse cargo натоварвам се, наемам се с нещо; hacerse atràs отстъпвам; hacerse fuerte воен. закрепвам се, задържам се; hacerse a la mar излизам в открито море; no saber qué hacerse не зная къде да се дяна, отегчавам се; a medio hacer незавършен, до половина; hacer de menos а) презирам; б) подценявам; hacer el efecto създавам впечатление; hacer la alguna разг. натворявам нещо, правя нещо неразумно; hacer y deshacer командвам, разпореждам се, коля и беся; hacer a todo ставам за всичко; hacer presente представям, информирам, припомням; hacer saber уведомявам, съобщавам; hacerse a una parte оттеглям се настрана; hacerse con una persona o cosa разг. притежавам, владея; hacerse uno de rogar карам да ме молят; hacer sele algo una cosa a uno заприличва ми на нещо; las manadas que a don Quijote se le hicieron ejércitos стадата, които Дон Кихот взе за войски; hacerse uno el olvidadizo преструвам се, че съм забравил; hacerse uno presente нарочно се набивам в очи; hacer sudar a uno а) прен., разг. карам някого да се изпоти (от трудност); б) прен., разг. задължавам го да плаща; no es de hacer una cosa не е редно да се прави нещо; no la hagas y no la temas не греши този, който нищо не прави; no me hagas hablar не ме карай да си отварям устата, да говоря; їqué hemos de hacer? їqué le hemos de hacer? їqué se le ha de hacer? їqué vamos a hacer? їqué le vamos a hacer? какво да се прави, така стоят нещата; hacerla hecho buena разг., ирон. добра я свърши.

1) buono, dal cuore buono

2) benevolente, buono, utile

3) lieto

4) ( nell'augurare):

5) (добрый знакомый, приятель, друг) conoscente (m.), amico (m.)

6) ottimo, bello

7) buono, intero, vero

8) immacolato, ineccepibile

9) (folcl.) bravo